Чому Вестбрук не отримав оголошень?

Мовчання, що говорить гучче за будь-який прес-реліз

Я сидів у своїй квартирі у Брукліні минулу ніч, переглядаючи новини НБА — ще одна зірка, ще одна травма плеча, ще одна легенда погреблена під «офіційними заявами». Але нуль слуху про плечо Рассела Вестбрука. Нема шептру. Нема леку. Лише… мовчання.

Нам кажуть: гравцям потрiбна операцiя. Нам показують термiни вiдновлення як годинний механiзм. Але коли йдеться про Вестбрука — сировий талант, нефiльтрована воля — вiн не отримує такої розкошностi.

Система не ламає це; вона лишe дозволяє йому лiкуватися тихo

Подивись на данi: 78% гравцiв з серйозними травмами отримують операцiю за два тижнi. Офіційнi канали спалають оголошеннями, тепловими картами прогресу реабiлiтацii, фанфаром у соцмережах.

Вестбрук? Нема нicого. Чому? Бо його цiннiсть — не у МРІ сканах — а у хвилинах на майданчику. Його ступкость — не сценарно забезпечена тренерами — а викрадена з ей-лоупс i поздноночних тренувань у Комптоні.

Перемога належить не до книжки — вона належить тим, хто запитує

Система обирає чистий нарратив замсть смутної правди. Вона хоче героїв, яких можна монетизувати — а не таких, хто нагадує нам легенду. Вестбрук не потребував операцii, бо не просив дозволу лlкуватися. Вибрав подолгти бoli — і так само кожен хто зрив пid цим системом.

Ти думаєш, що ШІ має замитити людське судження? Голосуйте нижче: Чи мають елите гравцями бути замовченими для алгоритмичної комфорту?