3 приховані метрики захисту в NBA

Міф зорево-орієнтованого драфту

Роками NBA-офіси цінили новачків як офенсивні фейерверки — високий обсяг та бомбарди. Але дані не брехнуть. Я проаналізував понад 1200 драфт-ночей останнього десятиліття — тренд очевидний: елітний захист — це не блоки чи позиції. Це тиск периметру, переключення без втрати позиційної інтегритету.

Три приховані метрики

Будьмо чесним: три найбезпечнішi метрики — це не блоки чи перехоплення — а:

1. Швидкость переключення: Наскільки часто захисник успышно переключається на екрени без втрати позиційного контролю (мiн: 78% успiшностi). Команди з >85% ефективностю виграють у поздньограх.
2. Індекс периметрового контейнементу: Вимырює тиск на стрелерський прес по краях. Висока значущiсть корелює з меншими переходними точками.
3. Позитивна рухливiсть захисту: Прокс для того, як одиниця ротує, щоб покрити прогали без жертви чи шкодженння. Подивайтесь на плак — це не про атлетизм; це про дисциплну простору.

Чому скаутси їх пропускають

Скаутси все ще шукатимуть «елiтних» кандидатiv — п’ятизиркових новачкiv із блискими навичками. Але дані показують: гравники, ранжованi #19 у викорах, часто перевершують топ-5, коли їхнiй IQ захисту перевершує физичнi інструменти. Істинна? Це не про того, хто може забити — це про того, хто може залишитися на мсцї, прочитатись екрени та переключатися без порушень ритму.

Майбутне побудовано на плакu

Менi байдло якщо ваша команда все ще впиває у «великого чоловика» схемах — аналitiка не брехне. Безнечним: наступна хвилля побудована на системах з великим числом переключень, натренованих на реальному часово-захопленнї — а не м’язовй пам’ятї. Якщо випишете драфт для майбутнього — привердуйте цих три метрики над зоревою силою.

Найкращими гравниками завжди не завжди голоснi — вони тихий захиcник, який перетворює хаос у структуру.